Отзывы о книгах

Таємниці, таємниці! Мабуть, Софійка їх до себе притягує. Бо ж хіба можна лишатись осторонь, коли вночі у покинутому замку лунає музика, а порожніми залами блукає самотній привид?! Привид, що... загубився у часі.

Софійці забракло слів, вона боялась навіть дихнути, аби не сполохати, не порушити це метеликове повітря, цю диво  казку! Цілий феєрверк, ціле багаття метеликів безгучно зірвалися з куща, засвічуючи супроти сонячних променів свої чудові коричневі крильця з барвистими цятками!..  Метелики літали, мерехтіли, танцювали, сідали на плечі, волосся, одяг!.. Таке воно, нове Софійчине кохання — стрімке, казкове,  мерехтливе. Тільки от чи не приторне, як на справжню любов?