Цитата из книги «The Mitford murders. Загадочные убийства» Джессика Феллоуз

Моя любове!
Пишу тобі зараз, бо ми не можемо поговорити як цивілізовані люди, якими, я вірю, ми таки є. Попри всі твої слова, часом такі жорстокі, мені здається правильним повідомити тобі про свої плани.
...
Ми з тобою так довго дружили, але мені неспокійно від того, що твій гнів невпинно росте. Можливо, ми надто були довго розділені війною і втратили порозуміння. Схоже, ти шукаєш в мені найгірше, а мені важко згадати найкраще в тобі, те, що я завжди так любила.
...
Я змінила заповіт і лишила кошти, призначені тобі, якби померла раніше за тебе, своєму кузенові Стюарту. ... Ти причетна до ганебних дій, що є лише перекрученою версією доброти, яку ми з тобою так довго намагалися показати в своїй роботі. Після Нового року я проведу кілька тижнів з Розою, щоб придивитися будинок на узбережжі, де сподіваюся провести старість. Це трапиться раніше, ніж я очікувала, але я хочу лише миру та спокою, займатися садом та слухати плюскіт хвиль. Твоя лють, гнів та заздрість - занадто важкий для мене тягар, який нести мені більше не під силу. Я краще буду сама, ніж з тобою. Як все це сумно. Фло.