Я забираю сміття, але несу в собі сонце.
Незабаром визволителі почали визволяти львів'ян з їхніх помешкань і майна.
Війна мала свої правила і закони. Тим часом правила і закони мирного життя тримаються на волосині, бо яка-небудь моровиця може зруйнувати їх, а натомість запровадити свої правила. І правила ці будуть ще жорстокіші, бо не дано тобі пристосуватися до них, вгадати, що треба зробити, аби не підхопити заразу. Війна справді очищала кожного з нас від якихось дріб’язкових чвар, манірності, брехні, ба навіть від страху.
Рідко який народ піддається так сильно паніці, як мосхи.
Усі чоловіки мають однакове уявлення. У когось вони оформлені в барокові витребеньки, а в когось прості й примітивні. Але це не має значення. Бо має значення лише суть.
Я взагалі не впевнений, що ми колись знову станемо нормальними. Війна нас розполовинила. Одну половину тягне у бій, а другу - в рутину життя. І не знати, чи вдасться нам їх якось урівноважити.
Але любити жінку - це трохи інакше, це як дихати, її можна любити, не втрачаючи незалежності і не зазіхаючи на її незалежність.
Любити жінку- це трохи інакше, це як дихати, її можна любити, не втрачаючи незалежність і не зазіхаючи на її незалежність. .. Любити і боятися втратити все це.
Отак живеш, живеш і не знаєшь
Жінки все знають. Їм усе відомо. Тому й називаються відьмами.
Впертість - зброя слабого. А вся ваша віра зводиться лише до того, аби відвідати раз на тиждень церкву і під час проповіді кидати оком на жіночий стан.
У непрозорій пітьмі ночі розчиняється все: тривоги і почуття, крик і самотність, розпач і біль — вона по вінця наповнена каламуттю і прохолодою, що осідає на дно, аж допоки невидимі руки крізь марлю процідять ніч, і очищений ранок опаде білим туманом на місто.
Приписи:
1. Гості, що випадково чи помилково платять рахунки готівкою, мають стовідсоткову знижку.
3. Після відмови в кредиті страви і напої будуть подаватися лише в заставу (годинник, пальто - необов"язково своє власне).
4. Господар охоче робить гостям позички: з поверненням - до 1000 зол., без повернення - до 50 зол.
5. Тарілок, склянок та крісел уживати як аргумент своїх політичних або релігійних переконань не дозволяється.
6. Гостям забороняється забирати додому ножі та виделка, а якщо це вже конче, то не більше одної пари на місяць.
8. Певна кількість спожитого алкоголю уповноважнює господаря до бескоштовної достави гостя додому.
9. Якщо гість залишився в закладі понад годину, фірма відповідає за його зуби, капелюх, торбу, паличку і, звичайно, коханку.
14. Ставлення до бабці кльозетової має бути платне й чемне, без пропозицій.Пародійні варіації на приписи:
— Прохання до пияків не ср...и у фортеп"ян, бо коло него стоїт фігус і може засохнути.
— Просимо кавалєрів не викидати через вікно кондомків, бо там пасуться гуси і можуть ся вдавити.
(відповідь на закиди інтимного зв"язку з актрисою)
Ніхто тим Бога не образив,
Що вліз туди, звідкіль вилазив.
І то не гріх, а насолода,
Побути там, звідкіль ти родом.
***
(невірній дружині)
Покинула ти мій будинок,
Тобі він чомусь непридатний.
Та я й не дивуюся дуже,
Бо дім цей, кохана, - приватний.
Наскільки легше було б людям помирати, якби вони знали, що їхня душа, втілившись в іншу особу, не втратила нічого зі своїх попередніх знань і почуттів.
Мистецтво, як поганський бог, завше потре бує жертв.
Не вір жінці, вину і світлу місяця!
Ми, жінки, істоти делікатні… Нам важко вижити в побутових умовах, у клітках… Ми там марніємо і перетворюємося на квочок.
Справжній поет ніколи не зможе витлумачити жодного свого образу чи метафори. На це здатен лише графоман. Тому спиши усе на підсвідомість.
— У цій книзі йде дощ, гримить і блискає, — сказала пані Конопелька, — а оно в тій шумить ліс, пахне хвоєю і чути чиїсь кроки, похрускування сухого гілляччя, у тамтій сходить зимове сонце, а в тій — заходить… Ніколи не беріть до рук книгу, в якій заходить сонце, бо то може бути ваше сонце.
"Кожен великий чоловік має своїх учнів, і завше Юда пише його біографію"
— Я десь читав у Оскара Вайльда, що музика дарує нам наше власне минуле, про яке ми до цієї хвилини не підозрювали, змушуючи шкодувати про втрати, яких не було, і вчинки, за які ми не винні.
"При зустрічі з левом найліпше і самому бути левом. Але з жінкою завше треба бути лисом."
Коли поетові бракне повітря, він помирає, а коли бракне свободи, він перетворюється на пророка.
— Я її люблю. Не смійся. Любов — це знаєш що? Це така хвороба. Вона триває дуже коротко. А потім… потім уже настає симбіоз двох істот. Хтось пальма, а хтось ліана. Питання лише в тому, хто кого смокче.