Леша готов быть с Дашей в радости и в горе, в богатстве и в бедности, но только не в болезни… Когда близкая подруга выдала ее тайну, когда собственные родители отшатнулись от нее, как от прокаженной, — кто его осудит? А ведь они могли жить вместе долго и счастливо или умереть в один день — погибнуть тогда, на окутанной туманом трассе. В тот день Даша, самоотверженная юная медсестра, сама истекая кровью, выбралась из исковерканного в аварии «жигуленка», чтобы оказать помощь тем, кто в ней...
Иногда чужому человеку довериться легче, чем близким
"Ось так завжди, - подумала Даша з гіркотою в душі. - Жінки мріють про щось неземне, про гарне і вічне, а чоловіки - прагматики, думають про матеріальне".
Не осуждайте людей, которые вас не понимают.
Боимся СПИДа, как какой-то проказы, но преспокойно можем ухаживать за больным гепатитом, съесть немытое яблоко, купленное на рынке, выпить некипяченое молоко, забыть о мыле после пользования общественным туалетом и о существовании презервативов при сексе с незнакомцем. И каждому кажется, что страшные болезни не для него, они обязательно обойдут его стороной, а потом, когда приходит горе, у всех возникает один и тот же вопрос: "Почему именно я?"
- Люди,які здорові й щасливі не замислюються про ціну життя ,думаючи,що життя довге,що все встигнуть і можна його розпорошувати наліво і направо ,гайнуючи безцільно і марно дорогоцінний час!
- Явідчула на собі зраду близьких і дорогих мені колись людей,нерозуміння своїх колег,але не стала від цього менше любити людей,не перестала їм вірити!
Не треба будувати майбутнє на руїнах минулого... Минуле треба перекреслити і почати нове життя.
Цілував черешню
Вітер легкокрилий,
Цілував-голубив,
Кучерявий, милий.
Заплітав їй косу,
Обіймав чудову,
А лишив на спомин
Про любов розмову.
А лишив на спомин
Пелюстки оббиті -
не одна черешня
У широкім світі!
Хилиться красуня
Журно, сумовито...
Нащо їй так рано
Пелюстки оббито?
Ти знов мені наснишся, як і вчора, -
В хустині красній милі нагідки,
У посмішці любов і непокора,
І трепет губ, коханих навіки.Та я вже буду десь далеко, дальше,
Як мрій твоїх незбагнена краса.
Гримучий поїзд, поле перегнавши,
Наздожене вечірні небеса.
...
А в полі, полі позолоть прозора,
Шипшина квітне, яряться гудки.
Ти, може, тут проходила учора?
У посмішці любов і непокора,
В хустині красній милі нагідки...
Питаю у неба:
- Забути треба...
Питаю у тиші:
- Забудь скоріше...
Питаю в ромашки:
- Знаю, що важко...
Питаю у дуба:
- Забудь, не думай...
Питаю у зливи:
- Ще будеш щаслива...
Забуду, забуду
Любов і огуду,
І очі звабливі,
Хисткі та зрадливі,
І слів самоцвіти...
...А як це зробити?
...Я змалку маю сильну вдачу -
Співаю, як на серці сум.
За тим, що втрачено, не плачу
І не беру когось на глум...
- Не забувайте нас, - попросила мати, - телефонуйте частіше. Телефони в руках носите і спитн з ними, а про нас згадуєте раз на тиждень.
У коханні, як на війні, всі засоби годяться.
У кожного твору є свій читач, якому адресована ця книжка.
Любиш чи не любиш,
То мені байдуже!
Ввік ті вірна буду,
Мій сердечний друже!Ввік ті вірна буду,
Бо раз полюбила, -
Бо любов для мене -
То життя і сила.Руськая дівчина
Раз лише кохає -
Чи любов відплатиш,
Вона й не спитає.Чи буде відплата,
Чи ю зрада стрітить,
Їй душа багата
Ярче, краше світить.Любиш чи не любиш,
Се мені байдуже!
Вік любить тя буду,
Мій сердечний друже!
Нельзя впускать в свое сердце зло - оно источит тебя изнутри, как червь. Чем больше мы отдаем, тем больше имеем - таков закон жизни. Не надо думать о том, сколько нам осталось, надо радоваться и ценить то, что есть сегодня. А это большой талант, и он дан не каждому...
Вікнами до сходу ставте, люди, хату,
Щоб ранкове сонце першими стрічати...
...
Щоб пізно лягати та рано вставати,
Щоб добро, як сонце, іншим дарувати.
...
Кажуть старі люди мудре щире слово:
"Коли сонце в хату - проживеш чудово!"
Здоровые и счастливые люди не задумываются о цене жизни, думая, что она длинная, что все успеется, что ее можно распылять налево и направо, проводя бесцельно и бесполезно драгоценное время. Но она короткая и быстротечная и надо ценить каждый прожитый день, надо спешить жить!
— Кто владеет информацией, тот правит миром, — сделала умное лицо Светка. — Так сказал какой-то понимающий человек.
— Если кого-то цитируешь, запоминай автора, — посоветовала Даша, — иначе когда-нибудь попадешь в дурацкое положение.
— Я? Никогда! Я выкручусь, — засмеялась Светка. — Если не вспомню фамилию автора, сама ее придумаю.
Женщины мечтают о чем-то неземном, о прекрасном, а мужчины вечные прагматики и думают о материальном
Партнер, муж, любовник - это одно и то же. С ним ты занимаешься сексом и должна получать от этого удовольствие, а не исполнять обязанность. А если муж не будет тебя устраивать в постели, то брак превратится в пытку.