Любители отечественных мыльных опер – Вам сюда. История про эдакого гадкого утенка, получившего в подарок от судьбы кроме не совсем здорового отчима, еще и терпеливую маму, смирившуюся и ожидающую его приставаний к дочери. Автор постарался по максимуму окунуть читателя в клубок грустных событий, и окончательно, спровоцировать потоки слез. Как по мне, для одного произведения уж слишком много драм, самоубийств и катастроф. Тоска, печаль, отчаяние …. Но главная героиня не пасует! Почему? Правильно… У нее есть НАДЕЖДА. Первое знакомство со Светланой Талан не увенчалось успехом, потому, надеюсь, что это просто не моя история.
Все в житті буває вперше. В моєму випадку це перша написана мною рецензія, і перше розчарування в улюбленому авторові. Не вразив мене новий роман Світлани Талан так, як попередні її книги. Сюжет, на жаль, получився надто передбачуваним, а герої — несправжніми. Звісно читалось легко, як завжди, але хотілось чим швидше дочитати і благополучно відправити на полку. Ніколи не втрачай надії — пише Світлана. Я скористаюсь порадою і буду надіятись, що наступна її книга все ж таки виявиться шедевром, і обов'язково українською:)