Свобода является одним из основополагающих измерений в человеческой жизни, но до сих пор у нас нет единого понимания этого феномена. В настоящей книге рассмотрены все основные аспекты свободы, от метафизики до политики и морали. Автор ставит следующие вопросы: Существует ли свобода в мире, где всем управляют законы природы? Каковы критерии того, чтобы человек мог считаться свободным? Какое общественное устройство необходимо для обеспечения людям максимальной свободы? Должна ли свобода иметь...
Суть свободи самовираження доволі проста: людина повинна мати свободу публічно самовиражатися. Будь-яке раціональне обговорення свободи самовираження передбачає існування певних меж.
Традиційно держава вважається головною загрозою конфіденційності, тому що в першу чергу державні установи мають ресурси для здійснення всеохопного нагляду за громадянами. Ця загроза, безсумнівно, як і раніше, існує, але розвиток технологій також уможливив нагляд для незліченної кількості інших людей.
Человек должен иметь право быть аморальным, хотя с точки зрения морали он и достоин осуждения.
Мир стал бы лучше без такого количества уничижительных высказываний, однако вместе с тем мир, где уничижительные высказывания запрещены, гораздо хуже мира, где действует свобода слова.
Бути вільним означає нести відповідальність.
Коли двоє людей дискутують про свободу, вони не обов’язково мають на увазі одне й те ж саме поняття. Навряд чи можна знайти якісь неупереджені засади, які б допомогли нам дати визначення, чим є «справжня» свобода. Визначення, що його дає поняттю «свобода» окрема людина, залежить від цінностей, яким вона надає значення.
Люди унікальні – лише нам притаманна мораль. Така моральна перспектива бачення істоти дійсна у тому разі, коли істота може оцінювати альтернативи вчинків під кутом зору нормативної перспективи та має змогу робити вибір між цими альтернативами. Наскільки нам відомо, тільки люди відповідають названим критеріям. Ці властивості є необхідними передумовами для того, щоб бути моральною істотою, і оскільки лише людина ними володіє, вона вирізняється як єдина моральна істота. Тому ставити моральні вимоги можна до людини, але не до тварин.
...можна стверджувати наявність певних доказів того, що людина стає вільнішою, коли вірить у свободу волі, й менш вільною, якщо не вірить у неї.
Для того щоб жити автономно, людям необхідна значна кількість доступних альтернатив діяльності та способу життя. Ліберальна демократія – така форма правління, що найбільшою мірою гарантує плюралізм.
Найфундаментальніша характеристика ліберальної демократії полягає, врешті, у тім, що всі громадяни мають недоторканний простір свободи.