Цитаты из книги «День, когда я научился жить» Лоран Гунель

31 Добавить
Лоран Гунель входит в пятерку самых популярных беллетристов Франции. Его новая книга называется «День, когда я научился жить». Представьте, что в один прекрасный день цыганка, посмотрев на вашу ладонь, испуганно замолкает. И лишь после настойчивых просьб вы добиваетесь от нее ответа. Звучит он довольно страшно: «Ты скоро умрешь». Для Джонатана, героя романа Гунеля, мир совершенно меняется. И хотя никаких болезней врачи у него не находят, он решает провести несколько недель среди гор и холмов на...
-Природа повертає нам те,що відібрало суспільство.
-Що саме?
-Умиротворення.
-Ми-цілісні істоти,і природа дає нам можливість вповні це відчути,тоді як суспільство створює в нас нестачу. Йому вдається змусити нас повірити й відчути,що нам чогось бракує,щоб бути щасливими. Воно зобороняє нам задовольнятися тим,що ми маємо,тим,чим ми є. Воно невпинно змушує нас вірити,що ми недокомплектовані.
Ми далеко не завжди здогадуємося,що те,що вважається проблемою,інколи насправді є....рішенням!
-Дехто вважає, що може жити, ні від кого не залежачи.Вони думають, що їхнє щастя залежить тільки від них. Це величезна ілюзію.
"Коли ви зріжете останнє дерево, - казав він, - коли зловите останню рибину, тоді збагнете, що гроші не можна з'їсти".
-Те, що ми ненавидимо в інших, інколи є тим, чого не приймаємо в собі.
-Складно віднайти внутрішній спокій, коли живеш в егоїстичному й жорстокому світі, проти якого доводиться постійно боротися.