"Страх и тревога вплетены в самую ткань человеческого существования. В этом смысле они являются нитью, связующей нас сквозь века."
Его повествования о повешении мелких воров-рецидивистов окрашивают не торжество или чувство вины, а недоумение и печаль. «Как общество может повесить человека за кражу меда?» – спрашиваем мы. «Зачем человек постоянно рискует быть повешенным, воруя мед?» – удивляется Франц.
Наша сучасна культура заздрощів передбачає , що успадковані багацтва та привелеї інших можуть обурювати чи бути бажаними, але, звичайно, ніяк не поважаються за зумовленість їх перед Богом.
... щоб ввести в оману довірливих людей не потрібна особлива кмітливість - лише байдужість до страждань інших.
Должность палача - это всеобхатывающая пожизненная роль, требующая постоянного самоанализа и бдительности.
Колективні упередження завжди помирають повільно, особливо в спільнотах, економічне положення яких погіршується, а соціальний статус нестабільний.
Разумеется, если бы все жители Нюрнберга были и впрямь столь честны, городу вряд ли бы понадобились услуги нового палача.