Рецензии на книгу «Щоденник Мавки» Дара Корній

У кожної Мавки свій Чугайстер. Коли прийшов мій, я його відчула, він ще не почав грати, та я вже знала, то за мною, бо я - його Мавка, а він - мій Чугайстер

Кожна жінка здатна перетворитися на Мавку, якщо чоловік - її Чугайстер - вб'є кохання, яке живе в її серці.
Ця книжка - суміш історій кількох сімей. Точніше, кількох пар - закоханих або й ні...

Для кохання як і для щастя потрібні двоє

У кожного з героїв свій трикутник.

Трикутник 1. Магдалена (Магда, Мавка) - Роман - Тоня
Трикутник 2. Ірина - Олег - Олегові картини й прагнення
Трикутник 3. Орися - Остап - авіакатастрофа

Є ще вставки - історії Мавки, написані в її Щоденнику й адресовані коханому. Все це створює канву розповіді, від якої не можна відірватися, поки не дочитаєш останній рядок.

Дара Корній неперевершена. Як, власне, і завжди.

Той хто навчився любити інших,отримує серце

Вічна тема - любов, всі і кожен згадують її, стикаються з нею і хто б що не говорив прагне до взаєного і щасливого кохання. Бо хто ми є, якщо поряд немає дорогої людини? Та не все і не завжди так райдужно, як хотілося б, дуже часто обламують крила і доводиться падати:

Вона створила собі образ героя, надійного лицаря, переможця, оборонця, наділа йому на голову корону, змайструвала блискучі лицарські обладунки і з замилуванням ловила кожне його слово, вчинок, не чуючи їх, не аналізуючи, бо... Любов сліпа, глуха та нерозважлива.

І тоді з"являються Мавки, кожен з нас, хтось більше, хтось менше, мавка. Не буває безхмарного неба, як і не буває життя без помилок. Хтось ховається, закривається в собі, хтось намагається жити далі, так наче нічого й не було. А хтось, навіть, ламається під цим тиском і починає мстити, стає людиною без серця. Та все ж варто вірити в краще, як би прагматично це не звучало. Ми всі звикли чути з різних боків про те, що все буде добре, тільки не закривайся, вір і йди вперед! Та інколи зробити це дуже важко тоді і стає в нагоді час. Вірте в краще і кохайте, почніть з себе і ми нарешті зможемо щось змінити до кращого. А запитання "для чого?" не завжди потрібне і є до часу.

"Щоденник Мавки"... він зігріває, з ним відпочиваєш. Я читала книгу лише вечорами...це як "казка на ніч". Звичайна історія мудрої жінки - Магдалени-Мавки та вільного чоловіка - Олексія-Мамая, які пройшли не маленький відрізок життя все ж залишившись людьми. Проте написана вона так , що коли читаєш ці рядки ніби летиш ними, так наче справді побувала під дубом Мамая, в Лондоні з Магдою і навіть відчувається смак чудової Львівської кави, яка має присмак цього міста. Читаючи історії, легенди, притчі, які приховують в собі таємний зміст простих речей, розумієш чому саме так, а не інакше. Дара Корній, як завжди змушує задуматись... Після цієї її книги на душі легко і в серці тепло!

Багато писати не буду, бо не вмію. Скажу лише одне - книга для душі....

Порівнюючи з "Тому що ти є", роман програє, а саме завдяки "Тому..." і був куплений про Мавку. Поганого нічого не скажеш, але і захвату немає. Хоча не відлякує від автора і щось наступне на життєву тематику почитаю. Хто не прочитав - той нічого не втратив. Хто прочитав - той не витратив час даремно. Що називається, може бути.

Мрія домогосподарки

Чи вірю я в казки? Чи я сентиментальна? Чи розчулюють мене романтичні історії?
Відповідь одна.
Ні.

Не буду сперечатися,таким казкам має бути місце в літературі. Це можливість відволіктися від буденності,повірити,що зі звичайними жінками,яких чоловіки лишають з двома дітьми заради молодих коханок трапляються дива. І в них виходить не лише налагодити власне життя, а й обзавестися власними багатими залицяльниками ,які ні на що не претендують, але готові покласти цілий світ до її ніг. Просто так , лиш за те , що вона така особлива.
Мабуть, я цинік. З якогось часу все частіше ловлю себе на цьому.Тому і таку історію сприймаю цинічно,вже вибачте мене, поціновувачі творчості авторки. Затюкана домогосподарка, що перетворюється в рокову жінку. Наївно. Кохання,якому не підвладні роки. Приторно сентиментально. Багаті залицяльники. Без коментарів.
Я не романтична людина, любовні історії мене не зачіпають,більше того – вони мене не цікавлять як явище .
От притчі з Мавкиного щоденника не погані і доволі повчальні. Про те, що все має ціну, про тінь у найсонячніший день, про пришпилену та її темну хмару, про попіл в склянці води. Цікаві та глибокі.

Словом, перед читачем відкриється дивовижний світ жіночої душі, що вистояла на хвилях буремного життєвого моря в момент, коли, здається, втратила все і вже нічого не вдасться повернути, бо стоїш на самісінькому краєчку безодні, котра готова поглинути тебе щомиті…

"Щоденник Мавки" - жіночий роман, 304ст. Ця історія спокусить та зачарує найвибагливішого прихильника притч, казок, легенд і невигаданих життєвих історій. Так, як наша героїня - Магда. Вона, здавалося, втратила все: своє кохання, свого коханого чоловіка і залишилася сама у цьому світі. Але сила волі змусила її «взяти себе в руки» і досягнути того, про що вона мріяла все своє життя, а також зустріти своє справжнє кохання і стати щасливою.

Источник

На що здатна зраджена жінка? І чи виживе Мавка після зустрічі з Чугайстром?... Так, виживе!!! Дістане крила і полетить уверх, до неба. І солодкий смак помсти, який отримує караючи таких же Чугайстрів. Бо вона не просто Мавка, донька своєї матері верби, вона Мавка, що отримала крила!

Беручи до рук книгу Д. Корній "Щоденник мавки" я очікувала ще раз поринути в чарівний внутрішній світ цієї письменниці, в захоплюючу історію, де легенди переплітаються з дійсністю і стають частиною тебе самого. І книга виправдала усі мої сподівання! Герої даного роману звичайні люди, які переживають знайому багатьом життєву драму- втрату своєї цілісності, знайомої картини світу через зраду найдорожчих та близьких людей. В образі Мавки напевно не одна читачка побачила себе та свою історію, до болю схожі переживання, думки та вчинки. Адже скільки їх, жінок-Мавок, зачарованих Чугайстром - зломлених та понівечених душ, що прагнуть віднайти себе знову-ніхто ніколи і не злічить. А скільки із нас живуть не своїм життям, сповідуючи чужі цінності та інтереси, бояться відкрити істинні,сховані десь глибоко у душі за тонами суспільних умовностей та стандартів, бажання та мрії? Мамай Олексій, зустрічаючи світанок свого нового життя, звертається до Всевишнього: . Герої даного роману не побоялись заглянути в свої душі та знайти там себе, виплекати та вивільнити справжню, щиру любов не тільки один до одного, але і до життя.
Книга дійсно для душі, для роздумів тихого вечора та відкриттів кожного нового дня. Дарія Корній як і завжди вчить нас бачити та відчувати серцем, вірити та прощати, а також любити, адже любов - це початок, середина і кінець, Альфа і Омега.

Про силу жінки

Вона тендітна, красива, зворушлива, любляча, із суминкою в очах та зраненим серцем. Вона - Мавка, яка колись не померла, зате відродилась для помсти. Вона Магдалена - витончена жінка, що вміє закохати чоловіків лише у свій погляд та не поступитись місцем жодному з них.

Він вільний птах, закоханий у природу, мужній, чуттєвий, щирий, самотній. Він - Мамай, народжений не в тому столітті, не у той час, зберігший козачу душу, який живе для себе, заради себе і зі собою. Він Олексій - київський художник, чиї картини не залишають байдужим, самітник, що не підпускає у життя нікого, бо жити самому для нього не так вже і погано.

Вони двоє такі різні, але такі схожі. Вигадані-створені один для одного, частинки цілого, що знайшлися. Правда, довго знаходились.

Прекрасна історія. Життєва, мудра, повчальна. Багато хто віднайде себе. Показує, що за все у цьому світі треба платити, що інколи доля повертається зовсім неочікувано, що вижити можна при будь-яких оставинах. Внутрішній світ героїв - переживання кожного з нас. Я можу віднайти частину себе і у Магдалені, і у Олексієві. Ці люди близькі мені, знайомі, рідні.

Історія про те, що великі рани залишають велику силу, але створюють велику жорстокість. Не зовнішню, зовсім ні, внутрішню. Це була книга про те, що інколи ми настільки звикаємо жити у власних світах, зовсім не бачимо світу іншого, що навіть кохання не відразу здатне об'єднати два серця.

Легко, невимушено, неймовірно чуттєво, затишно, знайомо. Не просто любовний роман. Тут у любові є сенс.