Для Магдалени світ зруйнувався тієї миті, коли її чоловік оголосив, що має коханку – молоду, вродливу, успішну. Гранітна плита, яка була дахом її старого світу, впала… та не прибила, а, навпаки, вивільнила Магду. Та щоб усвідомити це, спочатку треба було дістатися дна… Учорашня сіра миша зі зболеним поглядом перетворилася на жінку, яку вона бачила вві сні, – красиву, впевнену, владну… Мавку, яка вміє зачаровувати чоловіків та розбивати їхні серця – але у власне не впускати нікого. Та життя плете свої візерунки, і одного разу два шляхи, яким долею судилося бути одним, зійшлися… Та не все так просто. Бо кохання може стати оманою.
У кожної Мавки свій Чугайстер. Коли прийшов мій, я його відчула, він ще не почав грати, та я вже знала, то за мною, бо я - його Мавка, а він - мій Чугайстер
Кожна жінка здатна перетворитися на Мавку, якщо чоловік - її Чугайстер - вб'є кохання, яке живе в її серці.
Ця книжка - суміш історій кількох сімей. Точніше, кількох пар - закоханих або й ні...
Для кохання як і для щастя потрібні двоє
У кожного з героїв свій трикутник.
Трикутник 1. Магдалена (Магда, Мавка) - Роман - Тоня
Трикутник 2. Ірина - Олег - Олегові картини й прагнення
Трикутник 3. Орися - Остап - авіакатастрофа
Є ще вставки - історії Мавки, написані в її Щоденнику й адресовані коханому. Все це створює канву розповіді, від якої не можна відірватися, поки не дочитаєш останній рядок.
Дара Корній неперевершена. Як, власне, і завжди.
У кожної Мавки свій Чугайстер. Коли прийшов мій, я його відчула, він ще не почав грати, та я вже знала, то за мною, бо я - його Мавка, а він - мій Чугайстер
Кожна жінка здатна перетворитися на Мавку, якщо чоловік - її Чугайстер - вб'є кохання, яке живе в її серці.
Ця книжка - суміш історій кількох сімей. Точніше, кількох пар - закоханих або й ні...
Для кохання як і для щастя потрібні двоє
У кожного з героїв свій трикутник.
Трикутник 1. Магдалена (Магда, Мавка) - Роман - Тоня
Трикутник 2. Ірина - Олег - Олегові картини й прагнення
Трикутник 3. Орися - Остап - авіакатастрофа
Є ще вставки - історії Мавки, написані в її Щоденнику й адресовані коханому. Все це створює канву розповіді, від якої не можна відірватися, поки не дочитаєш останній рядок.
Дара Корній неперевершена. Як, власне, і завжди.
Той хто навчився любити інших,отримує серце
Вічна тема - любов, всі і кожен згадують її, стикаються з нею і хто б що не говорив прагне до взаєного і щасливого кохання. Бо хто ми є, якщо поряд немає дорогої людини? Та не все і не завжди так райдужно, як хотілося б, дуже часто обламують крила і доводиться падати:
Вона створила собі образ героя, надійного лицаря, переможця, оборонця, наділа йому на голову корону, змайструвала блискучі лицарські обладунки і з замилуванням ловила кожне його слово, вчинок, не чуючи їх, не аналізуючи, бо... Любов сліпа, глуха та нерозважлива.
І тоді з"являються Мавки, кожен з нас, хтось більше, хтось менше, мавка. Не буває безхмарного неба, як і не буває життя без помилок. Хтось ховається, закривається в собі, хтось намагається жити далі, так наче нічого й не було. А хтось, навіть, ламається під цим тиском і починає мстити, стає людиною без серця. Та все ж варто вірити в краще, як би прагматично це не звучало. Ми всі звикли чути з різних боків про те, що все буде добре, тільки не закривайся, вір і йди вперед! Та інколи зробити це дуже важко тоді і стає в нагоді час. Вірте в краще і кохайте, почніть з себе і ми нарешті зможемо щось змінити до кращого. А запитання "для чого?" не завжди потрібне і є до часу.
"Щоденник Мавки"... він зігріває, з ним відпочиваєш. Я читала книгу лише вечорами...це як "казка на ніч". Звичайна історія мудрої жінки - Магдалени-Мавки та вільного чоловіка - Олексія-Мамая, які пройшли не маленький відрізок життя все ж залишившись людьми. Проте написана вона так , що коли читаєш ці рядки ніби летиш ними, так наче справді побувала під дубом Мамая, в Лондоні з Магдою і навіть відчувається смак чудової Львівської кави, яка має присмак цього міста. Читаючи історії, легенди, притчі, які приховують в собі таємний зміст простих речей, розумієш чому саме так, а не інакше. Дара Корній, як завжди змушує задуматись... Після цієї її книги на душі легко і в серці тепло!
Багато писати не буду, бо не вмію. Скажу лише одне - книга для душі....
Порівнюючи з "Тому що ти є", роман програє, а саме завдяки "Тому..." і був куплений про Мавку. Поганого нічого не скажеш, але і захвату немає. Хоча не відлякує від автора і щось наступне на життєву тематику почитаю. Хто не прочитав - той нічого не втратив. Хто прочитав - той не витратив час даремно. Що називається, може бути.
Кава у Львові чудова, бо має присмак міста.
Коли розчарування стає закономірністю, то на що воно перетворюється? Як називається такий стан? Коли навіть розпач не дає ради? Бо він просто не з’являється. Може тому, що ти не дуже й чекала від тої людини, у якій розчарувалася, чогось аж надто хорошого. Він такий, як уся армія Чугайстрів, і від початку таким був, і таким залишиться, і тому нема йому виправдання і прощення нема....
Бо будь-яка історія насправді ніколи не закінчується, вона завжди має продовження, навіть тоді, коли ти впевнено в кінці речення ставиш крапку та пишеш "Кінець". Закон Всесвіту.
Всі потребують любові,але не всі заслуговують
Я - Мавка. Кажуть люди, що в мене немає душі. Та хіба то правда? Я вмію любити, а чи вмієте любити ви? Користуватися тілом - ще не означає мати в ньому душу...