Бездомная

Нечего тут читать.

Абсолютно неправдоподобная, надуманная история, слишком много бабской истерии и попыток выжать слезу, задеть за живое... Ни капельки не задело, только вызвало отвращение.

Думала, после "50 оттенков" и "Страны кораллового дерева" хуже уже не может быть, но, увы, может. Если любите адекватные книги с захватывающим сюжетом и действительно приятной манерой повествования - даже не открывайте это несчастное графоманство.

Все мужики у этой Катаржины - козлы, избивать и бросать беременных женщин - в порядке вещей, а убивать собственных новорождённых детей (ещё и в подробностях вам расскажут, как это происходит) - сплошь и рядом.

Мой вердикт: у писательницы проблемы с головой. У меня всё.

Цікава книга, яку я ковтнула за вечір. Книга пропідступність, зраду і сімейні таємниці. Про те, що близькі люди можуть "вставити" ніж в спину, а чужі, навіть не просто чужі, а вороги допомогти в саму тяжку хвилину.
Так вийшло і у Кінги. Раніше успішної і благополучної жінки, в якої були будинок, сім'я, коханий чоловік і дитина. Але в одну мить її життя зкотилося у прірву і зараз вона живе на вулиці, їсть із сміттєвих баків, і нічим не відрізняється від тисячі інших бомжів.
І ось в одне із самих світлих свят - Різдво Кінга вирішує померти. Але її рятує суперниця - коханка її чоловіка, яка в деякій мірі винна в тому, що життя у Кінги стало таким, яке воно є зараз.