"Мы сами творцы своей судьбы, - вспомнил он слова Риммы. - И сами принимаем решение, чем наполнить свою жизнь".
Кохання існує лише для двох.
... смерть буває різна. І важко сказати, яка найстрашніша: фізична чи смерть надії та кохання.
Хочеш взнати, що таке невдячність? Тоді зроби людям щось добре.
Дивна річ пам'ять: хочеться думати про майбутнє, ав она не відпускає з минулого. Так чіпко за нього тримається, що прийдешнє не може набути чітких обрисів, все у ньому розпливчате, ніби в тумані. Часом вона відновлює те, що відбувалося десятки років тому, і, здавалося, вже забуте, розчинене у сьогоденні, як цукор в окропі.
...коня можна привести до водопою, але напитися він повинен сам.
Чи зможу наплювати в душу мамі та таткові, які мене так люблять? Вони все життя мені присвятили, тяжко працюють з ранку до ночі заради мене, щоб я мала все. Щоб було і на столі, і до столу, і хліб, і до хліба. Сказати «до побачення», крутнути хвостом – значить, потоптати їхні почуття, перекреслити їм життя… Неправильно це, несправедливо. Так не можна, бо вони мені дали життя, і я повинна з ними рахуватися й поважати і їх, і вибір, який вони зроблять.
Невістка – в горлі кістка.
Боятися треба живих, а не мертвих.
І прийде час, коли безбожники будуть покарані, а зараз комуністи та комсомольці здумали себе і царями, і богами на землі.
Разве можно сравнивать чувство с богатством? Любовь не имеет своей меры, она не имеет пределов, не имеет конца. Она или есть, или ее нет.
...хвилювання нічого не зможе змінити, воно лише краде спокій.
Світ став жорстоким...
Если надо человеку собраться с мыслями, не нужно лезть ему в душу.
- Хочешь узнать, что такое неблагодарность? Тогда сделай людям что-то хорошое.
- ...Если ты к людям с открытым сердем, с душой, то и они к тебе так же.
Удивительная вещь память: хочется думать о будущем, а она не отпускает из прошлого.
Хто працює з ранку до вечора, той ніколи не сидить голодний.
... Дивно, як щастя може прикрашати людину. Воно ніби підсвічує ясним світлом обличчя зсередини, і воно ясніє, променіє, здається набагато гарнішим, ніж є насправді.
Чи можна порівнювати почуття зі статками? Кохання не має своєї міри, воно не має меж, не має кінця. Воно або є, або його немає.
Бачили очі, що вибирали – їжте, хоч повилазьте!
«Не той хліб, що у полі, а той, що в коморі».
«Так часто бывает, — с горечью констатировала Милана, — что ночные мысли, казавшиеся такими правильными, утром оказываются пустыми и ничего не значащими»
— Счастье… — задумчиво произнес Женя. — Его не купишь ни за какие деньги. Бывает счастлив бродяга, найдя в мусорном баке палку копченой колбасы, бывает глубоко несчастен миллиардер в роскошном особняке. Каждый человек имеет право на счастье. Главное, чувствовать себя счастливым даже тогда, когда на небе черные тучи. Один человек вздохнет: «Беда, будет гроза, пойдет дождь, я могу промочить ноги и заболеть». А другой увидит в этом счастье: «Пройдет дождь, зазеленеет трава, распустятся цветы, деревья напьются воды, с их листьев смоется пыль. Я выйду гулять и буду любоваться настоящей красотой». Вот второй из них — счастлив.
Перестань надеяться на удачу и умей сказать «нет», если даже тебя силой заставляют сказать «да».
Иногда незнакомые лучше тех, кого знаешь сто лет. Такое бывает.