Цитата из книги «Молоко с кровью» Люко Дашварпоказать все Добавить
Хіба можна довірити коханні дню? Людські погляди розірвали б його на шматки лише за один такий день. І згадки б не залишилось. Ні...Любов - не для чужих очей. Любов - то таємниця. Незбагненна примха безросудного серця. Квітка папороті. Такі обійми під сонцем, не змусить ту квітку розпуститися вночі. Тільки - дві зорі, що раптом перестануть світити холодним блакитним вогнем,запалають теплим світлом любові і впадуть у своє кохання, як у темний безлюдний ліс, де на них уже чекає квітка папороті. І що його бідкатися про загублене життя? Любов - краща за життя. І щоби це зрозуміти, треба прожити ціле життя.
Какое счастье – встретить свою половинку и полюбить! Когда душа взлетает до небес, когда понимаешь: вот твоя судьба…
Первой красавице на селе Марусе-румынке под стать Лешка – умный, красивый, успешный, – жить бы им, как королям. И какое дело ей до соседа, щуплого рыжего Степки-немца в поломанных очках? Вот только почему-то по ночам ходит он к сиреневому кусту возле Марусиной хаты, и каждый раз она открывает окно…