Джек Ричер, или Заставь меня

Наконец-то я ее дочитала... Не скажу, что книга не понравилась, но почему-то долго я ее мучала. И язык нормальный, и содержание. Но как-то не сложилось с Ричером... Больше не возьму. История о супер-пупер детективе Джеке Ричере, который заехал в маленький городок под названием "Материнский приют". Встретил там девушку (ФСБшника в отставке) и решил помочь ей разыскивать ее пропавшего коллегу Кивера. Мня бросило в дрожь, когда я узнала, чем занимается банда в этом городке. Жуть...

Очередная история из жизни американского бродяги Джека Ричера. Медленно тянущаяся, как дикий запад и полуденное солнце. Но очень кроваво-жестокая в конце

Про пригоди Джека Річера я читаю вперше, фільмів знятих за книгами Лі Чайлда я також не бачила - просто у бібліотеці попалася до рук книга "Нездоланний" і я вирішила, що динамічний детектив це саме те чого б мені зараз хотілося.
З перших сторінок ми розуміємо, що відбулося вбивство - вбивці позбуваються тіла якоїсь людини, вбито Ківера... А неподалік від місця поховання ми зустрічаємося з Ченг -вона колишній агент ФБР, та людиною яку вона при першій зустрічі сприйняла за вбитого, а саме Джек Ричер - колишній війсковий. Ні Ричер, ні Ченг не знають, що сталося з Ківером, але наполегливо беруться це вияснити.
Як би я знала до чого призведуть розшуки Ківера, та які злочини у наслідок цього вилізуть на поверхню, мабуть я ніколи не взялася би до прочитання цього детектива, незважаючи на те, що любий детектив - це вбивство, фінал цієї книги просто жахливий.
Ну і щодо динаміки )))- книга написана у таких подробицях, що часом хотілося перегорнути пару десятків сторінок не читаючи, разом з тим зараз, коли книга прочитана я не шкодую, що читала все без пропусків, бо насправді деталізація усього створювала дуже яскраву картину того, що відбувалося. Бачити очима та думати як герой - це цікаво!
Тим хто любить екшн цілком можна рекомендувати до прочитання.

Трохи розчарований. Начебто і відома серія про Д. Ричера, але книга здалася трохи нудною. Зовсім не сподобався переклад, так трилери не перекладають, треба більше "життя", а то начебто читаєш "літературно правильний переклад серйозного твору", а не масліт :( На рахунок сюжету: непогано, є трилер, є екшн, але тільки дуже дратувало детальний опис, до дрібниць, дій головного героя. 3,5 з 5.

Єдині битви, які справді можна виграти, - це ті, у яких не береш участі.

Я тот человек,который в большинстве случаев выбирает книги по обложке. Так я и решила взять книгу Ли Чайлда «Джек Ричер,или Заставь меня». Перед тем как прочитать эту книгу я искала отзывы, о ней,чтобы понять,что она из себя представляет, и поняла,что нет четкого мнения о ней. А все потому, что книга на любителя.

Джек Ричер – бывший коп, решил остановиться вовсе не в туристическом месте для того, чтобы понять,почему поселок имеет название «Материнский Приют».Он даже не думал оставаться в этой местности больше дня, но его планам помешала Мишель Ченг, частный детектив, которая искала своего сотрудника Кивера.

Детективная история, которую дополняют кровь, несмешные шутки и любовь. Моё мнение нейтральное – нет ни восторга,ни разочарования. Она довольно скучная, ибо Ли Чайлд писал больше об интерьере,чем расскрывал сюжет,а если и делал это,то было мало динамики как для триллера.

Рада, что наконец-то закончила читать ее,ибо очень долго я мучалась с ней. Почему я не бросила ее? А потому ,что нет у меня привычки переставать читать какую-то книгу,даже если она мне не нравиться.Продолжая читать,я надеялась на то,что конец меня проглотит целиком и полностью,но нет — он не оправдал надежд.